і наша задача, як покоління старшого, робити все щоб покоління менше скоріше ставало цікавішим для трахання
- це жарт, але зміст ви зрозуміли.
Хоча тут ще індивідуальність має значення. Зрівнюю двох своїх доць (одна рідна - 17 років, інша донька дружини - 19 років). Моя книги ковтає пачками, при чому не електронні, а просить і шукає саме старі добрі класичні, зате до машин відноситься фіолєтово: навчиш їздити - буду їздити, не навчиш - чоловік буде возити.
Друга доця мізки мені виїла про їзду за рульом (з 15 років вчив). З 14 років майже весь вільний час проводить в байкерських компаніях (в сезон). Про моти знає більше ніж я. В 18 років на подарені гроші вивчилася в автошколі і отримала права.
Але це індивідуальні риси, а от всебічний розвиток, елементарні речі, які відрізняють людину від животінушки з якою "немає про що потрахатися" - це вже наша задача, як старшого покоління. Я так думаю